У Брюсселі стверджують, що Україна поступово – крок за кроком – виконує рекомендації Єврокомісії щодо отримання безвізового режиму. Хоча, звісно, наразі виконанo не все.Про це нещодавно повідомило Представництво України при Євросоюзі. Там кажуть, що європейцям подобається те, що зробила Україна за час, що минув після оприлюднення доповіді Єврокомісії про виконання Плану дій.

Водночас у ЄС висловили сподівання, що ті кроки, які залишилися, будуть здійснені вчасно.
На тлі прагнень безвізового режиму нерідко виникають міфи про те, що дає нам його запровадження. Доводиться чути, що безвізовий режим автоматично дає право на роботу і постійне проживання, а не просто на короткострокові візити.
Та розраховувати на те, що безвізовий режим повністю відкриє кордони з Євросоюзом – не варто.
Про це стверджує експерт програми Безвізовий щоденник, головний редактор інтернет-видання Європейська правда Сергій Сидоренко. Більше того, він каже, що безвізовий режим не гарантує на 100% право в’їзду до шенгенської зони.

Українець, який поїде до Шенгену без візи, а тільки з паспортом, може бути лише туристом, або ж їхати по бізнесових справах, у відрядження.
А влаштовуватися на роботу, вступати у навчальні заклади, чи навіть купувати нерухомість для власного проживання – безвізовий режим, або паспорт без візи – не дозволятиме. Для цього українці все одно матимуть зобов’язання отримувати візу.
Хочеш поїхати на сезонні роботи до Фінляндії чи Польщі – то маєш піти до фінського чи польськог посольства, надати довідки від роботодавців і так далі. Тобто процедура влаштування на роботу в Шенгені лишається без змін.
До речі, навіть і зараз при в’їзді у шенгенські країни – навіть коли у вас є віза – прикордонник має право перевірити інші документи, приміром, бронь готелю. І часом навіть людей з візою не пускають через кордон.
Такі ж права матимуть прикордонники після скасування віз. Тобто наявність паспорту не дає 100% гарантії, що вас пустять через кордон. Адже є база даних злочинців, терористів. І ті, хто є в цій базі – на територію Шенгену не потраплять.
Отже, європейські прикордонники збережуть за собою право вибірково перевіряти підтвердження мети поїздки та у разі сумнівів можуть відмовити у в'їзді прямо на кордоні. Водночас, на думку Сергія Сидоренка, відмови у в’їзді під час безвізового режиму не будуть масштабними.
Це доводить і практика Молдови, де Євросоюз вже скасував візи, а масових відмов у в’їзді не виникло.
Хай там як, а усвідомивши, що безвізовий режим не дає права на працевлаштування та навчання, українці можуть розчаруватись.
Експерти переконують, що запровадження безвізового режиму дасть поштовх для колосальних змін в Україні. І вони значно важливіші за уникнення черг під консульствами.
Тим часом у Євросоюзі не втомлюються повторювати, що запровадження безвізового режиму з Україною насамперед залежить від виконання Плану дій, який Київ отримав ще восени 2010-го. В цьому план і досі лишається півтора десятка вимог - від боротьби з корупцією до забезпечення прав меншин.